У середині квітня 2015 р. за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні вийшло друком унікальне для незалежної України видання – збірник наукових праць “Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства” за науковою редакцією Гелінади Грінченко, Катерини Кобченко та Оксани Кісь (Київ: ТОВ “Арт-книга”, 2015). Видання підготоване та видане у співпраці Інституту народознавства НАН України, Української асоціації дослідників жіночої історії, Української асоціації усної історії, за фінансової підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Ідея книги виникла під час підготовки та проведення міжнародної конференції «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій Світовій війні: специфіка гендерного досвіду у часи екстремального насильства», яка відбулася у Києві 28-29 листопада 2013 у Києві. 

Вже тоді українські дослідниці – представниці двох об’єднань фахових істориків (Української асоціації дослідників жіночої історії та Української асоціації усної історії) гостро усвідомили величезний суспільний та науковий запит на якісні дослідження з різних питань тематики “жінка і війна” на тлі критичної нестачі таких розвідок в українській історіографії. Понад рік наукові редакторки збірника Гелінада Грінченко, Катерина Кобченко та Оксана Кісь добирали тексти та готували до друку видання, аналога якому досі не було в Україні. До книжки загалом увійшло два десятки наукових статей, половина з яких представляє українську історичну науку. Наукові редакторки власноручно переклали десять текстів з іноземних мов, що зробило ті цінні студії доступними для українських читачів/ок. Серед авторів/ок – як молоді науковці/ки, які роблять перші кроки в історичних студіях, так і досвічені вчені, визнані експерт(к)и у різних тематичних царинах.

8

На основі аналізу різних типів історичних джерел, дослідниці/ки не лише розкривають маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, висвітлюють гендерні виміри участі жінок у радянському та національному підпіллі, простежують життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому райху, аналізують гендерну специфіку Голокосту, але й порушують складні питання насильства над жінками та співучасті жінок в актах насильства в роки війни, проблематизують державні політики пам’яті про жіночий внесок у перемогу над нацизмом та обговорюють повоєнні репрезентації жіночого досвіду війни. Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», дослідники/ці послідовно показують складну і суперечливу картину жіночого життя у надзвичайних історичних обставинах. Збірник дає уявлення про сучасні феміністські підходи до вивчення теми «жінка і війна».

Унікальність цього видання не лише у його тематичній спрямованості, але й у способі його поширення: Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля розповсюджує книгу безкоштовно, то ж усі зацікавлені можуть отримати примірник під час презентацій збірника у містах України або ж особисто звернувшись до офісу Фонду. Крім того, книгу буде передано до головних наукових книгозбірень. Таким чином, видання стало доступним для фахівців -науковок/ців, викладачок/ів, студентів/ок, актівістів/ок жіночих організацій, які в умовах фінансової скрути навряд чи змогли б дозволити собі таку покупку.

Kyiv1

Перша офіційна презентація видання відбулася у Києві в межах “Книжкового Арсеналу” 25 квітня 2015 р. У події взяли участь співредакторки збірки Катерина Кобченко і Оксана Кісь, а також автори – Олена Стяжкіна, Тетяна Пастушенко і Анатолій Подольський. Попри низку інших знакових подій у межах цього престижного книжкового форуму, презентація збірника привернула увагу близько п’ятдесяти осіб. Катерина Кобченко і Оксана Кісь коротко представили видання, розповівши про те, як виникла ідея збірника, як відбувався процес формування його авторського колективу, у чому полягав задум і яких цілей намагалися досягти редакторки цими публікаціями. Автор(к)и своєю чергою звернули увагу на виняткову актуальність вивчення жіночого досвіду війни в контексті сучасної ситуації в країні та важливість простеження паралелей поміж подіями 70-річної давнини і сьогоденням. Учасники дискусії наголосили на потребі розуміння і поціновування жіночих внесків у перемогу тоді й тепер, на неможливості однозначних категоричних оцінок (героїзації чи таврування) мешканців окупованих територій, вказали на особливі ризики, на які наражаються жінки в умовах збройних конфліктів з огляду не лише на свою стать, але й етнічність (як в часи Голокосту), політичні погляди (проукраїнські активістки в Донбасі), релігійні переконання (мусульмани в Криму) та ін. Вже ця перша зустріч засвідчила нявність величезної кількості “білих плям” у знаннях про жіночий досвід війни серед українців. Докладний огляд події опубліковано в Інформаційно-педагогічному бюлетені Українського центру вивчення історії Голокосту (Аліна Плєханова. “Яким є жіноче обличчя Другої світової війни?” - №1/41, 2015, с. 18-20).

Kyiv2

Протягом квітня-травня 2015 у містах України відбулася низка презентацій збірника та панельних дискусій з тематики жіночого досвіду Другої світової війни, у яких брали участь наукові редакторки видання та автор(к)и опублікованих у ньому досліджень. Учасниці та учасники цих заходів обговорювали проблеми вивчення різноманітних аспектів жіночого досвіду воєнного конфлікту крізь призму власних дослідницьких зацікавлень. Під час дискусій було презентовано щойно опублікований збірник наукових праць

Панельна дискусія “Вивчення жіночого досвіду Другої світової війни: вихід за межі (не)відомого” за участю Оксани Кісь (Інститут народознавства НАН України), Катерини Кобченко (Центр українознавства філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка) та Марти Гавришко (Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України) відбулася 30 квітня 2015 р. у Львові в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. 

Lviv2

Захід став справді знаковою науковою подією, зібравши в одному колі істориків і фольклористів, політологів та психологів, мистецтвознавців та письменників, активістів та філософів. Серед присутніх – як досвідчені науковки (історики Галина Боднар, к.і.н., доцентка Львівського національного університету ім. Ів.Франка, Олександра Стасюк, к.і.н., старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Ів.Крип’якевича НАН України, Ольга Бежук, к.і.н., доцентка Львівської академії ветеринарної медицини політолог Наталія Олійник, к.політ.н., доцентка Інституту банківської справи та ін.), так і молоді дослідниці (Ірина Склокіна з Центру міської історії Центрально-Східної Європи, аспірантки Мар’яна Байдак, Юлія Павлів та ін.), а також активістки жіночих громадських організацій (Марта Чумало – Західноукраїнський Центр “Жіночі перспективи”, Анна Хвиль – “Феміністична майстерня”).

Lviv1

Особливий інтерес присутніх та гостру дискусію викликала порушена у статті Марти Гавришко тема жіночого досвіду у національному підпіллі у 1940-х рр., зокрема – конроверсійні і маловивчені питання сексуальних надуживань у лавах ОУН та УПА. Євген Луньо, фольклорист, який упродовж багатьох років записує спогади підпільників, відзначив, що у зібраних ним матеріалах завжди домінують історії про романтичне кохання серед повстанців, його інформатори ніколи не згадували про випадки сексуальних домагань. Ігор Марков, соціальний антрополог, застеріг від категоричних висновків у трактуванні подібних дражливих тем та закликав до всебічного та неупереджоного вивчення усіх доступних джерел та до зважених оцінок. Дискусія, яка тривала понад 2,5 години засвідчила жвавий інтерес дослідників і до тем, і до пропонованих у збірнику підходів до вивчення різноманітного жіночого досвіду воєнних конфліктів. Огляд події опубліковано на сайті Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Панельну дискусію "Вивчення жіночого досвіду Другої світової війни: повсякдення у надзвичайних історичних обставинах" приурочену до 70-й річниці завершення Другої світової війни, організували 7 травня 2015 р. члени ГО «Квадрівіум» у стінах факультету історії, політології і міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. Доповідачки – Оксана Кісь (Інститут народознавства НАН України), Олена Стяжкіна (Донецький національний університет) і Марта Гавришко (Інститут українознавства ім.І.Крип'якевача НАН України) представили збірник та коротко виклали зміст власних розвідок, представлених у книзі. Попри те, що у цей день у ЧНУ ім. Федьковича відбувалося ще дві масштабні наукові події (відкриття Центру румунських студій та круглий стіл з питань мирного врегулювання російсько-українського конфлікту), близько чотирьох десятків науковців/ок, викладачок/ів, студенток/ів, краєзнавців та активісток/ів зібралося обговорити проблеми досліджень жіночого досвіду Другої світової війни. Серед присутніх було чимало викладачів ЧНУ ім.Федьковича (Богдан Боднарюк, д.і.н., професор, Оксана Івасюк, к.філол.н., доцентка, Іван Воротняк, к.і.н., доцент; Наталія Нечаєва-Юрійчук, к.політ.н., доцентка, Ганна Скорейко, к.і.н., доцентка та ін). Важливо, щобільшу частину авдиторії становили студенти, магістранти та аспіранти цього вишу (зокрема – члени Студентського наукового історичного товаритсва Тарас Пятничук, Богдан Бейсюк, Марічка Процюк, Микола Глібіщук та ін.), які демонстрували щире зацікавлення порушеними темами і особливо підходами до вивчення тих аспектів війни, які тривалий час були замовчуваними чи забороненими для дослідження. Під час обговорення присутні викладачі, студенти і краєзнавці ділилися власним досвідом запису жіночих спогадів про війну, обговорювали складні етичні питання дослідження травматичного досвіду.

Chernivtsi2

Особливої атмосфери заходу надали присутні члени громадської організації “Квадрівіум” (політолог Інна Кубай, історик Віктор Мудеречвич, письменниця і літературознавка Христина Венгринюк), яка об’єднує фахівців із різних сфер гуманітарного знання задля вивчення українського та світового аксіологічного досвіду минулого з метою його подальшого використання у формуванні політики сталого розвитку українського суспільства. Центральною темою обговорення під час цієї зустрічі стало порівняння Другої світової війни з сучасними воєнними подіями на Донбасі: Олена Стяжкіна відповідала на численні запитання щодо проблем подібності життя в умовах окупації, колаборації, підпільного спротиву тощо тоді і тепер. Подія привернула увагу місцевих ЗМІ: відеорепортаж про цей захід вийшов у випуску вечірніх новин Чернівецького обласного телебачення.

Chernivtsi1

Презентація збірки "Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства" відбулася 16 травня 2015 р. у Вінниці у стінах Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєваза участю Оксани Кісь (Інститут народознавства НАН України), Тетяни Пастушенко (Інститут історії України НАН України) та Олени Петренко (Рурський Університет, Німеччина). Організувала та вела захід Ольга Коляструк, д.і.н., професорка, завідувачка кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Подія відбувалася в межах відзначення Дня Європи у Вінниці, до надало дискусії особливої спрямованості. У цей вихідний день обговорити проблеми дослідження жіночих вимірів тотальної війни зібралися не лише викладачі та студенти головного ВНЗ Вінниці – ВДПУ ім. М.Коцюбинського (історик Тетяна Кароєва, к.і.н., доцентка, філософ Емілія Мельник, к.філос.н, доцентка, етнолог Валентина Гребеньова, к.і.н., доцентка, аспірантка Анастасія Покляцька та ін.), але й представниці/ки інших ВНЗ, наукових та культурних інституцій: культуролог Наталія Іванова (Вінницький національний медуніверситет), Олена Тараненко (завідувачка кафедри журналістики ДонНУ), Наталія Лаас (к.і.н., Інститут історії України НАН України), Олена Зашко, студентка ДонНУ, Оксана Яцюк (Центр “Українська дитяча література”), поетеса Ілона Микитюк, Поліна Цимбалюк (заступниця директора бібліотеки) та ін.

Vinnytsia4

Під час обговорення видання присутні схвально висловлювались щодо самої ідеї вивчення жіночих внесків у перемогу, особливо з огляду на нинішню участь жінок як у збройних силах України та добровольчих батальйонах, що беруть участь у бойових діях в зоні АТО, так і виняткову роль жінок у волонтерському русі – сприянні українському війську і медичних службах прифронтових регіонів. Учасниці/ки дискусії цікавилися подальшими перспективами розвитку досліджень у цій ділянці в Україні з тим, щоб належно вивчити та включити в історії Другої світової війни також і жіночий вимір, хай яким негероїчним і суперечливим він є.

Vinnytsia1

Особливо зворушливим моментом події стала мить, коли Олена Тараненко, авторка-упорядниця збірника “Історії несепаратисток”, у якому вміщено роздуми викладачок та студенток Донецького національного університету (який нині функціонує у Вінниці) про ситуацію на Сході України вручила примірники видання учасницям презентації. Лейтмотивом розмови стала теза про те, що для віднайдення миру у нашій країні ми маємо всебічно вивчати наше минуле, не закриваючи очі на складні й болючі теми, щоб визнати і прийняти зроблені колись помилки і не повторювати їх у майбутньому. Презентація книги стала помітною подією у місті, про неї було опубліковано розлогий репортаж в обласній газеті (Валентина Пустіва. “Жіноче обличчя війни” // Вінницька газета. №41, 22 травня 2015, с. 3) Окрім цієї офіційної презентації видання, відбулося також її менш формальне представлення учасниця/кам наукового семінару “Історія радянської повсякденності: на перехресті джерел”, що відбувалася напередодні (14-15 травня 2015) в ВДПУ ім.М.Коцюбинського та зібрав досвідчених та молодих дослідників/ць з цілої України.

Vinnytsia2

Панельна дискусія “Жінки і війна: досвід Другої світової крізь гендерну призму” за участю Оксани Кісь (Інститут народознавства НАН України), Катерини Кобченко (Центр українознавства філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка) та Анатолія Подольського (Український Центр вивчення історії Голокосту) відбулася 21 травня 2015 р. у Дніпропетровській центральній міській бібліотеці. Подія набула особливого звучання з огляду на прифронтовий статус цього міста. Організаторка події Вікторія Наріжна – перекладачка, письменниця, співробітниця галереї-книгарні «Чорна ящірка» та активістка волонтерської ініціативи “Сестринська сотня” знайшла підтримку вкерівництва бібліотеки, яка люб’язно надала зручне приміщення для заходу. 

Dnipropetrovsk3

Більше того, Катерина Федорченко, головна бібліотекарка, спеціально з цієї нагоди підготувала виставку публікацій на тему “Жіноче обличчя війни” з фондів біблітеки. Це книжкові та журнальні видання, які представляють різні аспекти жіночого досвіду Другої світової – від участі у бойових підрозділах на фронті – до героїчної праці у тилу, від особистих спогадів та мемуарів – до збірок документів та біографічних нарисів.

Dnipropetrovsk1

Серед учасників дискусії – викладачі/ки та студент(к)и ВНЗ Дніпропетровська, краєзнавці, письменники/ці, активіст(к)и (Вадим Осін, к.політ.н., доцент Академії митної служби України, Олег Репан, к.і.н., доцент Дніпропетровського національного університету, Анна Мягких, директорка Центру гендерних досліджень Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту та члени цього осередку, Ігор Кочергін, к.і.н., голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців, Яна Біленко, студентка Академії митної служби України, Наталя Дев’ятко, письменниця та ін.).

Під час обговорення учасники зустрічі зійшлися на тому, що відомий вислів «у війни не жіноче обличчя» нині втрачає сенс: війна, яку зараз веде Україна за свою незалежність і суверенітет, має чимало жіночих облич – від всесвітньо відомої полоненої воєнної льотчиці Надії Савченко до тисяч невідомих світові бійчинь, медсестер, волонтерок. Історія доводить, що жіночі досвіди в часи надзвичайного масового насильства мало відрізняються і зрозуміти нинішні події можна, пізнаючи пережите жінками учаси Другої світової. Як і під час усіх попередніх презентацій збірника, присутні жваво цікавилися загальним станом досліджень з теми “жінка і війна” в Україні і світі, наголошували на необхідності всебічного вивчення спогадів тих жінок, які особисто пережили ті події, ділилися власними історіями про зустрічі з жінками-ветеранками, полонянками, остарбайтерками. Більшу частину присутніх у залі становили студент(к)и та молоді дослідники/ці, які ставили дуже змістовні запитання щодо методології жіночої/гендерної історії та дискутували про переваги та робмеження різних типів історичних джерел.

Dnipropetrovsk2

Презентаційні заходи недвозначно засвідчили, що в українському суспільстві існує величезний запит на грунтовні історичні дослідження з тематики “жінки і війна”, який набуває особливої гостроти і актуальності на тлі нинішніх політичних подій. Знання про розмаїтий і неоднозначний жіночий досвід Другої світової війни може допомогти сучасним громадянам України краще розуміти важливість урахування гендерної специфіки жіночих ролей та внесків під час воєнних конфліктів, а також повніше використовувати здобуті жінками знання, навички та досвід у всіх сферах суспільного життя. Адекватне та гідне представлення різноманітного жіночого воєнного досвіду у ЗМІ допоможе українському суспільству скоріше позбутися хибних уявлень про минуле і подолати гендерні стереотипи, що заважають рухатися вперед. Отже, досвід презентацій показує своєчасність та актуальність як самого видання, так і презентаційних заходів, інтерес до яких є також у інших містах та науково-освітніх-центрах України.

Огляд підготувала Оксана Кісь

Додаткова інформація