Проєкт став результатом співпраці двох провідних інституцій: Української асоціації досліджень жіночої історії (УАДЖІ), яка відповідала за концепцію проєкту, науковий зміст та залучення експертного середовища, та Центру міської історії, який забезпечив технічну та медійну підтримку й фінансовий супровід проєкту.
Задум, мета та партнерство
Підтримка: Проєкт втілено за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.
Головна мета: Створити віртуальний простір для дискусії про історію України ХХ століття через гендерну оптику. Проєкт став частиною підготовки до масштабної конференції «Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації».
Процес реалізації
Попри виклики пандемії COVID-19 команді вдалося залучити потужний склад лекторів/ок із різних установ: Інститут народознавства НАН України (І. Черчович, М. Байдак, О. Кісь). Український католицький університет (УКУ) (В. Москалець, І. Старовойт). Львівський національний університет ім. І. Франка (Г. Боднар). Львівська національна академія мистецтв (В. Косів). Інститут історії НАН України (О. Стяжкіна). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (М. Гавришко).
Лекторки й лектори — молоді і досвідчені українські дослідниці та дослідники у ділянці історії, культурології та літературознавства, у доробку яких — яскраві приклади застосування гендерного підходу для аналізу історичних досвідів та культурних репрезентацій жінок і чоловіків в контексті модернізаційних процесів в Україні.
Виробництво: Протягом листопада–грудня 2020 року було здійснено професійний запис та монтаж 10 лекцій. Відео містили багатий ілюстративний матеріал: архівні світлини, цитати з джерел (спогадів, преси), статистичні дані та діаграми.
Формат: Події проходили як онлайн-прем’єри на платформі ZOOM із залученням спеціально запрошених дискутантів-фахівців, що дозволило поглибити рівень обговорення кожної теми. Відеозаписи лекцій та дискусій можна переглянути на сайті ЦМІ.
Результати: цикл лекцій-дискусій та освітній онлайн-курс
Проєкт еволюціонував від серії окремих лекцій-дискусій до систематизованого онлайн-курсу на платформі REESOURCES. Тепер повний цикл складається з 10 лекцій, що охоплюють період від кінця ХІХ до кінця ХХ ст.:
Оксана Кісь (вступна лекція): «Погляд на модерність крізь гендерну оптику» — теоретична база курсу. Іванна Черчович: «Бідні і вагітні у Львові кінця ХІХ століття: досвіди виживання». Мар’яна Байдак: «Роз’єднані війною: трансформація сімейних відносин у роки Великої війни». Владислава Москалець: «Пасажі, кав’ярні та базари: жінки і простори споживання у Львові на початку ХХ ст.». Галина Боднар: «Незавершена війна: біографічні наративи жінок у листах до влади міста Львова 1944‒1945 років». Василь Косів: «Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 рр.». Богдан Шумилович: «Жіноче і чоловіче у візуальних подорожах між містом і селом у Радянській Україні». Олена Стяжкіна: «Їсти по-радянськи в кінотекстах 1960 – середини 1980 років». Ірина Старовойт: «Крутий маршрут із зупинками у Львові: Даґні Юль, Дебора Фоґель, Євгенія Ґінзбурґ». Марта Гавришко: «Жінки у антиєврейських погромах літа 1941 у Східній Галичині: жертви, призвідниці і рятівниці».
Вплив та значення
Аудиторія: Проєкт залучив широку глядацьку аудиторію — від студентів/ок та викладачок/ів до музейних працівників/ць та активісток. Зафіксовано інтерес з боку іноземних університетів (Ягеллонського, Лундського, Рурського та ін.).
Освітній ресурс: Матеріали курсу (відео, силабуси, першоджерела) доступні для вільного використання викладачами ВНЗ.
Науковий імпульс: Проєкт заповнює лакуну гендерної історії в українській освіті та стимулює розвиток критичних історичних студій, розкриваючи, як модернізація змінювала ролі та обов’язки чоловіків і жінок. Лекції слугують поштовхом для подальших дискусій про гендерні виміри минулого, про переваги та обмеження різних типів джерел для вивчення та інтерпретації суперечливих гендерно-забарвлених досвідів. Вони демонструють евристичний потенціал гендерного підходу до вивчення недавнього минулого, розкриваючи гендерні особливості досвіду модернізації в різних історичних контекстах в урбаністичному просторі.
Проєкт став важливим внеском у розвиток критичних історичних студій та кроком на шляху інтеграції гендерної історії в академічний простір України.