Проєкт «Жіночі виміри минулого» пройшов шлях від академічної ініціативи до фундаментального наукового видання, ставши вагомим внеском у модернізацію української історичної науки.
Задум та інтелектуальний контекст
Поштовхом до реалізації проєкту стало 10-річчя Української асоціації досліджень жіночої історії (УАДЖІ), заснованої у жовтні 2010 року у Львові. З цієї нагоди на жовтень 2020 р. було заплановано конференцію, метою якої було обговорити стан вивчення жіночого минулого в Україні та продемонструвати потенціал цієї ділянки для розуміння сучасних суспільних процесів. Проте пандемія Covid-19 внесла корективи у ці плани.
Новим форматом академічної комунікації стали онлайн-події. УАДЖІ спільно з Центром міської історії організували цикл із десяти онлайн-лекцій та дискусій «Гендерні виміри просторів модерності», що тривав із грудня 2020 по липень 2021 року. Проєкт був реалізований за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля і виявився надзвичайно успішним, зібравши тисячі переглядів на YouTube.
Міжнародна конференція
Міжнародна наукова конференція «Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації» все ж відбулася 8–11 червня 2021 року. Організаційний комітет отримав понад 100 заявок. Через пандемію COVID-19 захід провели у гібридному форматі: модератори працювали наживо у Львові, а 43 учасники та учасниці з п’яти країн представляли свої 25 доповідей дистанційно. Висока наукова якість досліджень та значний суспільний запит переконали організаторів у необхідності видання матеріалів у форматі колективної монографії.
Підготовка монографії та виклики війни
Робота над книгою під науковою редакцією докторки історичних наук Оксани Кісь розпочалася наприкінці 2021 року. Авторки й автори надіслали свої тексти у січні 2022 року, проте початок повномасштабного вторгнення Росії зупинив процес майже на пів року.
Роботу було відновлено у липні 2022 року під час творчої резиденції Оксани Кісь у Польщі. Попри обстріли та відключення електроенергії, авторки й автори суттєво доопрацювали свої розділи, посилюючи аргументацію та теоретичні рамки. Команда проєкту зазнала змін: через складні обставини війни деякі дослідниці не змогли завершити роботу, проте до збірника увійшли нові актуальні розвідки, зокрема текст Олени Галети про тревелоги Софії Яблонської.
Над виданням працювала професійна команда: Координація: Вікторія Панас. Літературне редагування: Юлія Колеснікова. Дизайн та верстка: Ірина Цімерман. Партнери: Інститут народознавства НАН України надав рекомендацію Вченої ради до друку книги як наукового видання.
Промоція та публічні дискусії
Важливою частиною промоції майбутнього видання стала панельна дискусія «Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю», проведена влітку 2023 року за участі наукової редакторки та авторок монографії. Цей захід став одним із запланованих публічних майданчиків для обговорення того, як знання про жіноче минуле допомагають виявляти історичні витоки гендерної дискримінації та пропонувати аргументи для сучасних правозахисних дискусій. Відеозапис події можна переглянути на YouTube.
Вихід видання та презентація
Колективна монографія «Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації» побачила світ наприкінці 2023 року. Книга обсягом 440 сторінок містить розвідки 22 авторок та авторів, структуровані у чотири тематичні розділи: культурні репрезентації, жінки у фахових середовищах, жіночий активізм та історичні виміри насильства. Зі змістом книги можна ознайомитися на сайті УАДЖІ.
13 грудня 2023 року відбулася онлайн-презентація видання, у якій взяли участь Оксана Кісь, Алла Швець та Тамара Злобіна. Книга стала важливим ресурсом для освітян/ок, правозахисниць/ків, активісток жіночих організацій та всіх, хто цікавиться критичним осмисленням гендерних аспектів української історії.
Удоступнення
Через велику популярність видання наклад книги (500 примірників) був швидко вичерпаний. З огляду на високий суспільний запит, за згодою усіх партнерів проєкту, електронний варіант монографії викладено у вільний доступ на сайті Центру міської історії.